Молочна продукція не дешевшатиме в магазинах через зниження закупівельних цін

Селяни скаржаться, що переробники стали платити їм значно менше за здане молоко.

У деяких регiонах закупiвельнi цiни на молочну сировину вiд населення знизилися до 4-5 грн/л, вiд ферм ― до 7-7,5 грн/л. Хоч тi ж фермери кажуть, що собiвартiсть виробництва молока ― не менш як 8,5 грн/л.

Таким чином, i селяни, i фермери отримують щораз менше за вироблену продукцiю, а споживачi платять за неї щораз дорожче. Адже з початку року закупiвельнi цiни на молоко знизилися на 1-1,5 грн, а молочнi продукти на полицях магазинiв наполегливо дорожчають. Так, роздрiбна цiна на молоко за цей перiод зросла з 23,47 грн/кг до 24,25 грн/кг (+78 коп.), на масло ― зi 167,46 грн/кг до 180,90 грн/кг (+13,44 грн), на сир ― зi 158,51 грн/кг до 167,64 грн/кг (+9,13 грн).

Асоцiацiя виробникiв молока (АВМ) навiть подала заяву до АМКУ щодо необґрунтованого зниження закупівельних цiн на молокосировину та можливої змови переробних заводiв.

За словами директора «Інфагро» Василя Вінтоняка, для зниження закупівельних цін на молоко є кілька причин. Передусiм сезонний фактор. Молока стає бiльше, корови пiшли на пасовище, тому логiчно, що цiна падає. Крiм того, дуже знизилися цiни на сухе молоко та казеїн ― це експорно орiєнтованi товари, свiтовi цiни на них впали. Вiдповiдно, переробники не можуть собi дозволити дорого закуповувати сировину, бо їхня продукцiя буде неконкурентоспроможною на зовнiшнiх ринках. А молоко вiд населення йде переважно на виробництво сухого молока та казеїну.

За його словами, покупцi не вiдчувають зниження цiн на молочну продукцiю на полицях магазинів, оскільки цiни на молоко дуже стрiмко зросли восени минулого року. Натомiсть вартiсть готової продукцiї пiдвищувалася поступово.

Навiть до цього часу в процентному спiввiдношеннi вона не наздогнала того зростання. Безперечно, що свiжi молочнi продукти дешевшати не будуть. Пiдприємства цього напряму працювали на збиток кiлька мiсяцiв, довго це робити вони не в змозi. Тiльки тепер переробники вийшли на певний рiвень рентабельностi. Стосовно цiн на iншi (бiржовi) товари, то там побачимо певне падiння. Наприклад, на твердi сири цiна поступово знижуватиметься. За останнiй тиждень сир подешевшав на 1 грн ― до 167 грн/кг. А от масло дешевшати не буде.

Але, за його словами, багато що залежатиме й вiд свiтового ринку.

Експорт цього продукту у свiтi скорочується через сильне внутрiшнє споживання в найбiльших експортерах. Так, у першому кварталi цього року експорт масла з Нової Зеландiї скоротився на 12%, ЄС ― на 27%, а зi Сполучених Штатiв ― на 46%. Високi експортнi цiни спонукають бiльше експортувати, що створює дефiцит продукту на внутрiшньому ринку.

Щодо заборони молока другого сорту Вінтоняк зазначив, що це питання обговорюють не один рiк, i тепер його знову активно порушують, мотивуючи тим, що це суперечить стандартам ЄС.

-        Але, думаю, ситуацiя повториться ― поговорять, i все залишиться, як є. Адже щонайменше 30% молока надходить на переробку вiд населення. Замiнити його нема чим. Навiть якщо й буде заборона, переробники це молоко все одно купуватимуть. Просто придумають йому iншу назву, ― підсумував директор «Інфагро».

За останні десять років молочне скотарство кардинально змінилось

За останні десять років національне молочне скотарство кардинально змінилось. Змінилось і ставлення до нього виробників аграрної продукції. Однак цього недостатньо, щоб відповісти на нові виклики світового та українського молочних ринків.

Про це повідомив ініціатор створення Асоціації виробників молока (АВМ), голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун, передає прес-служба АВМ.

дикун

-         Традиційно в нашій країні за десять років відбувається дві революції, а в молочному секторі за цей період поки що була одна. Я б назвав її технологічною. Великі зміни сталися в організації й управлінні виробництвом. Сьогодні сотні ферм користуються автоматизованими програмами обліку й управління фермою. Ми зрозуміли, що виробництво молока може бути бізнесом, що для цього потрібні сучасні технології, спрямовані на промислове виробництво, ― сказав Дикун.

За його словами, технологічна революція вже відбулася, попереду — ментальна. Залишилося зрозуміти, що модель молочного виробництва, яка ефективно працює в іншій країні, в нашій не працюватиме. Потрібно розробляти свою. Крім ферми, важливу роль відіграє інфраструктура. Налагоджена інфраструктура поставок ветпрепаратів, кормів, а також збуту готової продукції.

У країнах, де молочна справа є справді бізнесом і експортується молочна продукція, фермер контролює все: поставки кормів, збут молока, реалізацію готового продукту через кооперативи. Кооперативи працюють у США, Новій Зеландії, Данії, Швеції, Фінляндії та інших країнах.

Зрозуміло, що, залежно від ситуації, колись можна більше заробити на виробництві сировини, а колись на її переробці. І якщо фермер є власником переробки, то отримує кращу ціну за будь-якого сценарію. В Україні заробляє або фермер, або переробник. Це неправильно. У всьому світі люди консолідуються, щоб бути разом.

-         Ми намагалися консолідуватися в різних регіонах, реалізували перші проекти співпраці з переробними підприємствами, боролися за додаткові 15 копійок на кілограмі молока екстра-ґатунку. Але тоді нас не почули. Єдиний, хто зрозумів, що те, що ми робимо, має право на існування, був співвласник компанії "Мілкіленд-Україна" Анатолій Юркевич, ― розповів Андрій Дикун. - За цей час ми зрозуміли просту річ: вплинути на ринкову ціну молока ми не можемо, тому маємо працювати із собівартістю виробництва. І на цьому робимо головний акцент зараз.

Як зазначив голова ВАР,  впливати на законодавство було дуже складно, тому  доводилося  грати за тими правилами, які нам нав’язували. Але багато членів АВМ розуміли, що без змін на державному рівні не обійтися. Тоді почалася співпраця з міжнародними організаціями. За підтримки ФАО та ЄБРР почали відбуватись засідання робочої групи з питань регулювання молочного ринку в профільному міністерстві. Вони стали початком діалогу з владою. Ми почали активно співпрацювати з депутатами. Є моменти, коли діалог не складається, але ми не опускаємо рук.

Він додав, що якщо проаналізувати останні десять років, то на пострадянському просторі (не беручи до уваги Прибалтику) Україна зробила найякісніший і найбільший ривок вперед у виробництві молочної сировини.

Ціни на молоко в Україні залишаються нижче світових

Наприкінці 2016 року Асоціація виробників молока (АВМ) аргументувала, що закупівельні ціни на молоко в Україні значно нижчі ніж у світі. Для співзначності ціни було зведено до базових показників жиру та білку, який визначено ДСТУ 3662-97 (жир – 3,4%, білок – 3%).

Однак, виникли сумніви їх вірності з боку деяких переробників, повідомляє прес-служба АВМ.

Тому, АВМ взяла методику Науково-дослідницької мережі IFCN. Це глобальна мережа, яка досліджує молочний ринок у більш ніж 100 країнах світу і пов’язує понад 120 аграрних установ. Мережа проводить комплексний економічний аналіз для кращого розуміння світового молочного ринку.

Аналітики відомства використовують поняття «молоко скореговане по енергії» — ЕСМ (жир — 4%, білок – 3,4%).

При перерахунку за даною методикою можна побачити, що основна тенденція зберігається — ціни на молоко в Україні нижчі, ніж у світі. У лютому-квітні 2017 року вони опустилися набагато нижче світових.

Ціни на молоко у Україні та світі, євро/100 кг ЕСМ (жир – 4%, білок – 3,4%)

Джерело: IFCN; clal.it; eu commission; власні розрахунки АВМ

Із графіка видно, що ціни на молоко у світі почали відновлюватися з серпня 2016 року і в Україні відбулося так само. Так, ціна за 100 кг молока (в еквіваленті ЕСМ) становила: в Новій Зеландії 27,57 євро, в Європі — 25,07 євро, а в Україні лише 19,24 євро. Відповідно українські закупівельні ціни на молоко почали досить активно рости. Це тривало до січня 2017 року. Після чого, в Новій Зеландії ціна ще росла до лютого і в березні опустилася до 31,84 євро/100 кг. В Європі ціна на молоко, як і в Україні почала опускатися, але в межах 0,3-0,8%. В Україні ж ціна на молоко в цей період опустилася від 0,7% до 6,6% в залежності від місяця і на кінець квітня становила 26,77 євро/100 кг.

Точка зору

В Україні близько 25-30% молокозаводів працюють у збиток

Дані Національної асоціації молочників, про те, що 35% молочних заводів працюють в збиток ― завищені, на сьогодні ця цифра становить 25-30%. Про це повідомив глава Асоціації фермерів України Іван Томич.

Ivan Tomych

-        В Україні близько 25-30% молокозаводів ― збиткові, оскільки в нашій країні дуже довгі маршрути по збору молока. Крім того, молока дуже мало. Його збирають з різних куточків країни, тому немає великих партій для поставок. Також в приватних сільських господарствах дуже багато молока, яке не відповідає стандартам якості, що значно ускладнює логістику, ― сказав Томич.

За його словами, очікувати подорожчання молочних продуктів не варто.

-        Ціни на молочну продукцію в роздрібній торгівлі і так знаходяться на межі можливих. І якщо підприємства піднімуть вартість продукту, то буде спостерігатися зниження купівельної спроможності. Адже споживання молочної продукції і так впаде, оскільки більшість українців не можуть дозволити собі її купувати. Тому підняття цін не призведе до позитивного результату, ― зауважив експерт.

Він зазначив, що зараз сільські жителі продають літр молока менш ніж за 4 грн або взагалі відмовляються його продавати.

-        Це є додатковою проблемою для того, щоб у переробних підприємств була достатня кількість сировини, ― резюмував Томич.

DMC Firewall is developed by Dean Marshall Consultancy Ltd