Відомо, що згідно з договором про асоціацію з ЄС, переробні підприємства більше не зможуть закуповувати молоко у селян. А з 2019 року — лише у спеціалізованих фермерських господарствах. З 1 січня 2018 року на полицях магазинів мали залишитися три сорти молока: екстра-класу, вищого і першого (молоко другого сорту — те, яке збирали у домогосподарствах). Молокозаводи не зможуть брати на переробку домашнє молоко, бо для них впровадили заборону.

А днями заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова в інтерв'ю одному із Інтернет-видань повідомила про пролонгацію введення дії заборони.

Пані Ковальова  наголосила, що нині всі вимоги до молока прописані в ДСТУ 3662-97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі». Стандарт передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється  на екстра, вищий, перший і другий сорти. Цей стандарт з першого січня 2018 року мав бути замінений ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови», який спрямований на підвищення вимог до якості молока і врегулювання використання молока другого сорту тільки в певних цілях.

Відстрочка до літа

При цьому, розуміючи реалії галузі та необхідність поступового переходу, Мінагрополітики ініціювало відстрочення набуття чинності оновленого стандарту до липня 2018 року, що підтримано в Національному органі стандартизації. Фактично ця відстрочка буде використана Мінагрополітики для формування ступеневої системи трансформації вимог до якості молока-сировини, гігієнічним вимогам до молока і молочних продуктів при виробництві та переробці. Проект цього документа, наказу Мінагрополітики, готовий, і в січні буде представлений на громадське обговорення. Після прийняття він стане обов'язковим для виконання документом і, фактично, замінить всі діючі стандарти. Рішення про відстрочення прийняття стандарту допоможе згладити адаптацію як виробників, так і переробників до нових умов. Впровадження кожного наступного кроку із зміни вимог до молока буде супроводжуватися аналізом розвитку ринку і ефективності державної підтримки. Кінцева мета — поступове приведення вимог до якості молока-сировини до більш високих норм, в кінцевому підсумку — до так званого стандарту 100/400, який відповідає європейським положенням. Проектом наказу передбачається, що використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, проте дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Таким чином, закупівля молока у господарств населення буде продовжуватися.

Якість забезпечити дотриманням гігієнічних вимог

За словами заступника Міністра, підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат. Йдеться про дотримання гігієни персоналу і самих тварин. Персонал, задіяний у роботі з тваринами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. І звичайно, корови повинні підлягати ветеринарному догляду. Базові рекомендації для господарств населення з гігієни виробництва молока підготовлені Держпродспоживслужбою спільно з Швейцарсько-Українським проектом SAFOSO.

 «Виробникам молока доцільно працювати над поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці. Молоко вищої якості коштує більше, ніж другого, різниця в середньому сягає двох гривень і більше. А молоко-сировина екстра-класу користується підвищеним попитом. Зараз його частка в структурі закупівлі складає 15,5%, а рік тому — 13,8%. Більше того, саме молоко екстра-класу загалом є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт», — зазначила Олена Ковальова.

Варто таки думати про створення кооперативів

 «Разом з тим, пролонгація дії стандартів не розв’язує проблем галузі. У відповідь на виклики галузі в бюджеті цього року передбачено висока сума на розвиток тваринництва — 4 млрд грн. Разом з тим, для невеликих господарств добрим способом прийти до підвищення якості молока може стати кооперація. Адже тоді можна спільно закуповувати і використовувати обладнання, організовувати збут, забезпечувати ветеринарний догляд. Сьогодні через кооперативи реалізується дуже мала частка молока, хоча потенціал величезний», — відмітила Олена Ковальова. 

За матеріалами прес-служби Мінагрополітики

DMC Firewall is a Joomla Security extension!