Виготовляти скульптури з дерева та бетону майстер Петро Ступка із с. Скотаревого почав ще в середині 80-их. Хоча перше знайомство з роботами по дереву розпочалось у Петра Володимировича ще у дитячі роки. Його батько — Володимир Григорович, який все життя працював із деревом, виготовляв у селі вікна, двері, перекривав дах. Словом, був справжнім майстром на всі руки. То як же синові було не навчитися у батька всього цього?

На Золотоніщині, куди свого часу закинула доля Петра Ступку, і відбувся його дебют як майстра з виготовлення скульптур. Тоді для місцевого парку села, де жив Петро Володимирович, потрібно було виготовити кілька дерев’яних скульптур. За роботу взявся відомий в селі художник Дмитро Орловський. Петра ж узяв собі у помічники. Бачив, що у молодого чоловіка є і хист до роботи, і бажання — і не помилився. Саме цей випадок і дав поштовх Петру в роботі над скульптурами.

Майстер показував, розповідав, та поки Петро Володимирович сам не спробував, нічого в нього не виходило. Одна помилка, друга… Саме на них і навчився робити все, як показував його наставник. Першими роботами майстра були казкові герої — гноми, вовк, носоріг...

ditu 117Так сталося в житті Петра Ступки, що після смерті дружини залишився чоловік з двома малолітніми дітками на руках. Старшому сину Анатолію було шість років, а доньці Оленці — всього чотири. Повернувшись в рідне село Скотареве, доля послала чоловікові винагороду — чудову і добру жінку Валентину, яка стала для Петра дружиною, а дітям ― матір’ю та берегинею сімейного вогнища.

Коли Ступки звели власний будинок (до речі, його Петро Володимирович будував і оздоблював власноруч), з’явилось величезне поле для застосування своїх здібностей і фантазії. У дворі подружжя почали з’являтися садові скульптури — кумедні герої казок та мультиків: Котигорошко,Червона Шапочка, Гноми, Том і Джері, Дейл, Поночка та багато інших... І виготовляти їх Петро Ступка почав із бетону. Сам вивчив технологію, підбирав фарби. Навіть обличчя деяких свої героїв (наприклад, Котигорошка та Червоної Шапочки) робив схожими на своїх внучат.

ditu 118Сьогодні у дворі майстра — справжнє казкове містечко, яке обожнюють його внучки, котрі дуже полюбляють приходити в гості до дідуся та бабусі. Тут для них ― дві гойдалки, фонтан із ліхтарями. Біля криниці — журавель, із дзьоба якого подається в басейн вода. Влітку буяє зелень, чарують своїм ароматом квіти. Чи не райський куточок?

Та найвагомішим своїм доробком Петро Володимирович вважає панно з тризубом, яке прикрашає фасад їхнього будинку. Перед двором гостей зустрічає козак двохметрового зросту. Ну справжній музей під відкритим небом!

ditu 120У будинку майстра теж все зроблене його руками. І дерев’яні сходи, що ведуть на другий поверх, крісла, табуретки, шкатулки, рамки для картин... Він ще займається плетінням із соломи головних уборів. Та усе, за що береться майстер, робить із натхненням і любов’ю.

Нині Петро Володимирович готується до поїздки в гості до сина, який живе в Росії. Оздоблює заготовки для стільців, які стануть чудовим подарунком для синової сім’ї. А ще — виготовляє на замовлення композицію з фігур дерев’яних мисливців із рушницями та собакою.

ditu 119Вироби, схожі на ці, прикрашатимуть і дитячий парк міста. А які саме — нехай залишиться невеличким секретом і стане сюрпризом для всіх наших дітлахів.

Лариса БАЧИНСЬКА (фото автора).

DMC Firewall is a Joomla Security extension!