ВІТАЄМО ДОРОГОГО НАСТАВНИКА З 70-РІЧНИМ ЮВІЛЕЄМ!

Немов ще вчора ми, другокласники, прийшли першого вересня до школи і на порозі нас зустрів новий директор — молодий, стрункий, у строгому костюмі, але разом із цим — добрий і життєрадісний. Тоді ми навчалися ще в старому приміщенні восьмирічної школи №2, яка знаходилася поряд із швейною фабрикою. Позаду ніби вже ціле життя, і ці кадри нашого буття приємно згадувати, бо від них сповнюється теплом душа, доноситься з того далекого минулого шкільне дзвінкоголосся, родинний затишок нашого невеликого, але такого рідного колективу.

Спочатку із нашим директором Іваном Григоровичем Каракашем ми вивчали предмет «Природа», потім, у старших класах, — біологію, хімію. Важливими його уроками для нас були і вивчення предмету, і обговорення життєвих тем. У Івана Григоровича ми отримали путівку у незвідане майбутнє, яка містила багато знань і розуміння багатьох аспектів світосприйняття, поведінки у суспільстві, прагнення до саморозвитку. Він поважав і любив нас, своїх учнів, як рідних дітей, завжди створював всі умови для реалізації наших творчих ідей, ініціатив, на практиці розв’язував разом з нами не одну складну ситуацію — чи то у взаємостосунках з учнями, вчителями, батьками, чи у процесі навчання, освоєння шкільних наук. І це змалку формувало у нас почуття гідності, ми себе відчували особистостями, з якими нарівні вів завжди розмову наш авторитетний директор, якого ми потай між собою часто називали «нашим Макаренком»...

Минуло 25 років з того часу, як ми, отримавши атестати, назавжди залишили стіни нашого навчального закладу, які будували разом із нашим наставником-директором, вчителями — Анною Петрівною Кучеренко, Вірою Артемівною Байбуз, Марією Данилівною Власенко та багатьма іншими. Адже із 1987 року ми зі старої маленької школи перейшли до нової будівлі, яка стала найкращою в нашому місті. Отак вже чверть десятиліття ми набуваємо кожен свого життєвого досвіду, і кожного з нас веде своя доля, своя стезя. Але досі користуємось ми тією спільною грамотою із навіки прописаними цінностями, що допомагають стверджуватися нам як людям — у рідному краї, у своїй країні, як батьки, як творці спільного історичного літопису.

Ми, Ваші діти, приєднуємося сьогодні, у день ювілею, дорогий Іване Григоровичу, до всіх привітань і побажань та щиро висловлюємо Вам подяку за науку та турботу про кожного з нас у ті далекі роки нашого щасливого дитинства. З роси Вам і води, дорогий наставнику, нехай Господь і всі святі землі української бережуть Вас і дарують здорове довголіття, професійні звершення та просте родинне щастя!

З повагою випускники Шполянської школи №2 1991 року.

DMC Firewall is developed by Dean Marshall Consultancy Ltd