Ілля Іванович КОЛИВАЙ.

Ілля Іванович КОЛИВАЙ.

Бути вчителем дуже відповідально, бо він для учнів — взірець у мисленні та поведінці. Вчитель повинен знайти підхід до усіх учнів, зацікавити їх своїм предметом, показати його важливість та корисність у житті. При цьому він має з повагою ставитися до індивідуальності учня, не принижувати його, навіть ставлячи двійку. Такого вчителя обов’язково люблять учні, такий вчитель назавжди залишиться в серці. Можу впевнено сказати, що з учителем музики Іллєю Івановичем Коливаєм Лебединській середній школі №2 пощастило. Його педагогічна діяльність — яскрава сторінка в житті школи.

Народився Ілля Іванович Коливай 2 серпня 1936 року в селі Лебедин, у простій сільській родині. У 1951 році закінчив Лебединську середню школу №2, після служби в армії з 1958 року працював художнім керівником сільського клубу. З березня 1960 року розпочав педагогічну діяльність вчителем музики в рідній школі та заочно навчався у Київському музичному училищі ім. Глієра. В перший рік роботи Ілля Іванович створив учнівський хор. Випускники школи згадують, як після уроків поспішали на репетиції хору, з радістю вивчали цікаві пісні та гідно представляли школу на конкурсах. Вчитель вмів заохотити та захопити учнів пісенною творчістю, адже виховання музичним мистецтвом формує дитячі душі і творить соціально цінні особистості. У школі діяли і піонерський хор, і хор старшокласників, хор української пісні, ансамблі «До-ре-мі», «Нотки», «Калинка», гурт баяністів. Ці колективи були неодноразовими переможцями районних та обласних конкурсів шкільної художньої самодіяльності. А у 1991 році Ілля Іванович створив дитячий хор «Лебединські козаки», якому Міністерство освіти України у 1994 році надало звання «зразковий дитячий художній колектив». У 1992 році «Лебединські козаки» стали дипломантами міжнародного фольклорного конкурсу у м. Суми, а у 1997 році — нагороджені дипломом за перемогу в конкурсі «Козацькому роду нема переводу».

А Ілля Іванович насправді виховував справжніх козаків. Він не просто вивчав пісні з дітьми. Кожна пісня – це окрема історія. Перед тим, як діти мали вивчити пісню «Ой під лісом, та під Лебедином», вчитель пояснював про що вона, які історичні події відбувалися в ті давні часи, коли Лебедин ще був лісом. Ілля Іванович емоційно налаштовував учнів на правильний спів, показував красу звучання мелодії, тому дитячі голоси лунали на диво злагоджено і щиро та вражали слухачів досконалим проникливим виконанням. А ще вчитель учив дітей любити свою батьківщину, свій рідний край, своє село, батька й матір, бути вірним другом, відданим товаришем, чесною і порядною людиною.

Із вересня 1998 року — Ілля Іванович Коливай на заслуженому відпочинку. За роки роботи має такі нагороди: «Відмінник народної освіти УРСР», нагороджений медаллю лауреата Другого всесоюзного фестивалю народної творчості в Москві; медаллю «Ветеран праці» та удостоєний педагогічного звання «Старший вчитель».

На пенсійному відпочинку в Іллі Івановича відкрився поетичний талант. У 2002 році у світ вийшла його перша збірка «Відчуття краси», а в 2009 році — друга збірка віршів «Іду на схід». Його філософські вірші-роздуми зачаровують красою думки і слова, любов’ю до мистецтва, закоханістю в музику і життя. А до того ж Ілля Іванович — ще й композитор! Його пісні такі ліричні, наповнені жагою життя! Чого тільки варта його пісня «Музика» (не був би він музикантом): «Музика — ти на віки віків живеш, музика ж — ти не вмреш, не вмреш!» І дійсно — чи є ще щось більш вічне, ніж музика? Саме тому вона наповнює життя Іллі Івановича Коливая красою, творчістю, філософією і спонукає до нових звершень. А разом з дружиною Валентиною Панасівною вони є творчим тандемом. Разом створили в Лебедині в 1999 році культурно-просвітницький центр «Світ краси», пишуть вірші, захоплюються мистецтвом: Валентина Панасівна — флористикою, Ілля Іванович майстерно створює меблі з червоного дерева.

Невгамовні, наповнені добром і любов’ю до людей, справжні патріоти України, творчі, закохані в мистецтво, є надійною підтримкою і один одного і своїх колишніх учнів — ось що можна сказати про подружжя Коливаїв. Тому з відвертою радістю зустрічаються випускники зі своїми вчителями. «А пригадуєте, Іллє Івановичу, як ми їхали на конкурс пісні..», «А давайте заспіваємо, як колись у хорі старшокласників…». Тепло обіймають свого вчителя та довіряють свої життєві секрети.

Лідія ОСАУЛА. с. Лебедин.

ВІТАЄМО З ЮВІЛЕЄМ!

Десь непомітно пролетіли 80 років життя, а ще так багато треба сказати, створити, зробити. Тож вітаємо з ювілеєм і бажаємо Вам, шановний Іллє Івановичу, міцного здоров’я, натхнення та наснаги! Творіть!!! І нехай Бог береже Вас і Вашу родину!

Краса — помножить у собі добро,
Краса — покращить всю свою родину,
Краса — покращить місто і село,
Краса — покращить нашу Україну!

Лідія та Сергій ОСАУЛИ.087 01

 

Our website is protected by DMC Firewall!