Директор міського парку дитячого дозвілля Тетяна КАЛАНДИРЕЦЬ.

Директор міського парку дитячого дозвілля Тетяна КАЛАНДИРЕЦЬ.

КОЛИ ЛЮБИШ СВОЮ СПРАВУ

Яким чудовим і невпізнанним став наш дитя­чий парк… Колись саме тут ми з друзями мріяли про те, як станемо дорослими, поїдемо далеко-далеко зі свого міста, але якось обов’язково по­вернемося сюди, аби згадати своє щасливе ди­тинство.

Минуло понад чотири десятиріччя. І доля роз­порядилась зовсім інакше. Та про це жодного разу не довелося шкодувати. Бо своє дитинство ми згадували тоді, коли щонеділі приходили до цьо­го парку гуляти зі своїми дітьми, а згодом саме доріжками вже оновленого парку свої перші кро­ки робили наші онуки. Разом із ними розвивався і щоразу ставав кращим і цей чудовий куточок відпочинку нашого міста.

Нині ж — його не впізнати, бо став справді улюбленим місцем відпочинку не лише для ба­гатьох діток міста і району, а й дорослих. Навесні і влітку він потопає у квітах. Восени — вкривається позолотою, взимку розстилає білосніжні покривала на галявинах під деревами. Сюди до дітлахів приходить справжній Святий Миколай, відбуваються вистави лялькового теа­тру, проходять квести, конкурси, ігри, спортивні змагання і концерти. Тут за будь-якої пори року особлива атмосфера спокою, тепла і радості.

cle 0120Господаркою цього пар­ку впродовж останніх п’яти років є Тетяна Каландирець — енергійна, рішуча, напо­леглива, працьовита і не­посидюча натура. Саме за її керівництва цей куточок дозвілля став таким, яким ми бачимо його сьогодні. Та, схоже, пані Тетяна не збирається зупинятися на до­сягнутому, має багато планів і задумів. А головне — коман­ду однодумців, своїх колег — працівників парку, які так, як і вона, вболівають за спільну справу, та гарну пітримку в особі міського голови Сергія Кравченка та депутатського корпусу нинішнього складу.

Так склалося в житті Те­тяни Валентинівни, що, здо­бувши педагогічну освіту, працювала вона у різних освітянських установах, дово­дилося іноді й змінювати свій фах. Коли ж у дитячому пар­ку звільнилося місце дирек­тора і жінка постала перед вибором: йти чи не йти на цю посаду (працюючи діловодом у міській раді, могла потрапи­ти під скорочення), то рішуче заявила: «Я зможу!».
Знала і усвідомлювала, що погоджується на дуже нелегку ділянку роботи. Але відступати не звикла...

cle 0121Вона не приховує, що її спочатку охопила паніка: з чого ж починати? Та заспокоїв чоловік Тетяни Валентинівни — Віталій Дмитрович, який вселив дружині надію на те, що у неї все обов’язково вийде. Бо знав її характер і силь­ну волю (за гороскопом пані Тетяна — Лев. — Авт.).

І, як розповідає Тетяна Валентинівна, розпочала вона з наведення чистоти. Потім взялася за ремонт будиночку ігротеки, де потрібно було пе­рекрити дах, облаштовувати внутрішнє приміщення.

— Чи не краще просто зруйнувати його, розібравши на будматеріали, — радили знайомі, жартуючи. Та ди­ректор знала, що то не вихід, тому і шукала все нові і нові способи для облаштування затишку у цьому будиночку. Задумане вдавалося, і зго­дом він ніби заново ожив. Його прикрасили малюн­ки, квіти, а ще — сонячні усмішки дітлахів, що почали навідуватися у парк частіше!

cle 0122Потім пані Тетяна зверну­лась до орендарів землі, що поруч із парком, щоб поспри­яли щодо встановлення пар­кану на межі з прилеглими до парку будівлями. Далі заскли­ли павільйон, де зазвичай збиралася посидіти з пивом і цигарками молодь. Облаш­тували там тенісний зал. Спочатку завсідникам облю­бованого місця це не подо­балося, вони навіть погрожу­вали розбити скло.

Та Тетяна Валентинівна просто розмов­ляла з ними, пояснюючи про пріоритети молоді і переко­нуючи хлопців змінити став­лення до свого відпочинку. Згодом ці юнаки знову поча­ли приходити з друзями. Але вже для того, щоб у вихідний пограти у настільний теніс.

Навесні працівники парку чаклували над його озеле­ненням, проявляючи фантазію і естетичний смак. Приїздили на прогулянку молоді мами з візочками і привозили для парку розса­ду, саджанці квітів та кущів на новостворені клумби.

cle 0123Згодом у парку з’явилися доріжки з плитки, лавочки і ліхтарі, садові фігурки, бага­то виробів-саморобок, у його центрі різними кольорами за­грав фонтан, а вхід до парку прикрасила арка з написом «Міський дитячий парк».

І цей куточок для дітей став дійсно казковою країною. Адже, завітавши до неї, кожен міг не просто розважитися і відпочити, а й розкрити свої таланти... З малечею тут працює педагог Тетяна Семенівна Димніч, яка має багаторічний досвід педагогічної роботи, одразу бачить здібності кожної ди­тини і допомагає розкривати їх у процесі творчої роботи. Нині допомагає їй психолог Олена Станіславівна Тимо­шенко.

Щойно зійде сонце, у парку, ніби бджілки, мету­шаться з візочками технічні працівники, прибираючи ли­стя, сміття, поливаючи квіти, щоб причепурити для нас кожну ділянку парку, створив­ши приємний затишок.

Впродовж літа, та й за іншої пори, тут щодня бага­то дітвори, кожен з якої зна­ходить розвагу до душі — настільні чи спортивні ігри, гойдалки, дитячі гірки чи тре­нажери. І парк живе!

— Звичайно, нам було б дуже важко втілювати всі нові ідеї якби не підтримка депутатів міської ради нинішнього скликання та міського голови Сергія Володимиро­вича Кравченка, який сам не звик пасувати перед труд­нощами і нам не дозволяє цього робити, підтримує усі починання і заряджає своєю позитивною енергією, — розповідає Тетяна Каланди­рець. — Вдячні за підтримку Групі компаній «ЛНЗ», ПрАТ «Шполянський завод продтоварів», підприємцям Мак­симу Доценку, Юрію Ремезу і Сергію Кисленку, які завжди відгукуються на наші звер­нення, їхня допомога завжди значуща і вагома.

Ось так спільно, однією командою і вирішуються усі поставлені завдання чи про­блеми.

І, звичайно ж, приємно, коли праця твоя недаремна, коли оцінюють її, висловлю­ючи вдячність за ті позитивні зміни, які відбуваються.

«Це парк нашого ди­тинства! Ми щасливі, що він не тільки існує, а й так гарно вдосконалюється! Дякую усім, хто до цього долучається. Комусь він запам’ятається так само, як і нам, і сюди хтось захо­че повернутися з добрими спогадами, як і ми це робили. Фонтан — люкс. А колись тут стояли піонери...

Вікторія».
* * *

«Ми, мами, бабусі, тата і дідусі, дуже вдячні, що у на­шому місті є такий парк. Ми приходимо сюди і про­сто насолоджуємося від- починком. А додому повертаємося з гарним настроєм і радістю».

* * *


«Приємно спостерігати, як наш парк з кожним роком оновлюється і приваблює до себе дітей та дорослих своїм дизайном та теплим ставленням його директо­ра Тетяни Валентинівни Каландирець та колективу цього парку.

Сім’я Гончаренків».

Тож оновлюйся, роз­вивайся, розбудовуйся і ставай ще кращим, наш любий парку, бо нині маєш чудову команду тих, хто люблять тебе, віддають усі сили для того, щоб кожен твій куточок був особливим, щоб нам, шпо­лянам, тут було добре за будь-якої пори року і у будь-який час.


Лариса БАЧИНСЬКА.

DMC Firewall is a Joomla Security extension!