Руслан ДОВГУН.

Руслан ДОВГУН.

Інженер-технолог ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» Руслан ДОВГУН:
«Я цим живу і іншого не мислю: цікава робота, перспектива розвитку і можливість самовираження»

Руслан ДОВГУН — представник наймолодшої когорти фахівців Лебединського насіннєвого заводу. Усього за кілька років роботи на підприємстві він вже встиг зарекомендувати себе як фахівець, який має креативне мислення, а ґрунтовні базові знання вміло застосовує у практичній діяльності, наполегливий в роботі, швидко орієнтується у всіх змінах на виробницт-ві. А найголовніше — цінує і любить те, чим займається сьогодні.

Родом Руслан Володимирович із Львівщини — гарного і мальовничого села Волиця Жовківського району із понад 500-літньою історією. Після закінчення школи доля закинула його на Черкащину — здобував вищу освіту в Уманському національному університеті садівництва, вступив до аспірантури і почав торувати свою професійну стежину вже як викладач цього навчального закладу.

Можливо, для когось це було б ідеальним варіантом у майбутній кар’єрі, та не для Руслана. Йому хотілося іншого застосування своїх здобутих знань.

— Я відчував, що то не моє, — пояснює Руслан Володимирович. — Робота зі студентами, можливо, в певній мірі й цікава, та вона базується на роботі з книгами та паперами. Мені ж завше мріялося про іншу — «живу». Тож коли випала можливість приїхати в Лебедин і познайомитись із цим підприємством, я відразу відчув, що якраз тут зможу реалізувати себе як фахівець. І ось впродовж кількох років пересвідчуюсь у цьому щодня. Це, справді, моє, цим я живу й іншого не мислю.

Сьогодні 28-річний Руслан Довгун обіймає посаду інженера-технолога цеху переробки насіння. В його підпорядкуванні — близько 90 підлеглих та чотири структурних підрозділи: цехи нішевих культур, протруювання, калібрування та оптичного сортування насіння.

Тут готуються до кондицій такі культури як пшениця, ячмінь гібридний, соя, соняшник, коріандр, пшениця-спельта, льон. Проводиться приймання сировини, її первинне очищення, калібрування, оптичне сортування, протруювання та фасування насіння.

— За останні два роки значно зросли темпи переробки насіння за сезон — каже Руслан Володимирович, — із 3,5 тонни до майже 14. Це завдяки збільшенню Групою компаній «ЛНЗ» площ вирощування насіннєвих культур, проведеної реконструкції цеху, відкриття нового цеху оптичного сортування (фотосепаратора) та встановленню сушарки фірми PETKUS. З відкриттям нових об’єктів з`явилися і нові робочі місця, на які влаштувалося багато молоді.

Сьогодні Лебединський насіннєвий завод для багатьох молодих кадрів району став першим робочим місцем, де вони можуть застосовувати здобуті фахові знання, мають можливість професійного зростання.

— Я дуже люблю своє рідне село. І хоча там, можливо, рівень життя сільських людей дещо вищий, бо поряд польський кордон, та для молоді немає жодних можливостей реалізувати себе, адже землі у селі всього тисяча гектарів і немає ніяких підприємства, — розповідає Руслан Довгун. — А на Лебединському насіннєвому заводі, крім реалізації своїх фахових знань, я отримав ще й чудову можливість продовжити займатися футболом. Ось в одному із останніх матчів навіть забив гол у ворота суперника — команди с. Матусів.

Руслан Володимирович розповів, що ще навчаючись в університеті, у своєму рідному селі створив футбольну команду «Волиця», якою опікувався кілька років, тож приїжджав додому на вихідні мало не щотижня. Нині ж має всі можливості увесь вільний час віддаватися своєму захопленню на сучасному стадіоні Лебедина. Підприємство забезпечило молодого фахівця і житлом. А зовсім нещодавно, після закінчення Уманського університету садівництва, на завод приїхав працювати й Русланів молодший брат Олег, який нині трудиться у його підпорядкуванні. Руслан навіть не сумнівався чи кликати брата, адже на собі перевірив, що на заводі є всі умови і вчитися, і вдосконалювати свої професійні якості — завдяки досвіду молодих та старших колег, представників фірм, з якими триває співпраця.

— Найбільше задоволення від роботи я отримую тоді, коли бачу, як відвантажена сертифікована продукція від’їжджає зі складу підприємства до замовника, — каже технолог. — Саме тоді відчуваєш, що це результат роботи твого колективу, чіткого виконання поставлених керівництвом завдань.

Лариса БАЧИНСЬКА
(фото автора).

Our website is protected by DMC Firewall!