Сторінки життя одна за одною творяться особистими зусиллями, ініціативою, диктуються обставинами, які змушують діяти, відповідно реагувати на виклики. Немає пустопорожніх сторінок: кожна заповнена доцільним, важливим, цікавим, радісним та сумним, успіхами чи нездійсненими бажаннями. Як вони непомітно і неупинно заповнюються, стелять стежку долі.

Новорічні перегортання книги пережитого, забутого і нездійсненного напрошуються мимоволі: ще один рік злетів птахом, запам’ятався і добром, і негараздами, чимось ощасливлював, а іншим спечалив, не втішив. І вже відійшовши назавжди, підставив свої плечі новоріччю, новим сподіванням.

Для Надії Корольової, нині учительки Товмацького НВК, січень є особливим. Він з особливою помітністю відзначає значущість пережитого, завершеного його об’ємність, бо 17-го відзначає ювілей. Це гідна належного поцінування життєва верства, сповнена подіями і діями.

А починається сходження, як і в інших: навчання в середній школі, здобуття вищої освіти. Але вона прагнула повніше розкрити свої здібності. Навчаючись на філологічному факультеті Ніжинського педінституту за спеціальністю українська мова та література, одночасно оволодівала німецькою мовою в Київському університеті ім. Т.Г.Шевченка, тож одержала диплом із правом викладати й іноземну мову. При районній газеті «Ніжинська зоря» навчалася журналістській справі.

Життєве покликання втілювати непросто, треба випробовувати себе в різних сферах. Її шлях в майбутнє визначив ось такий плюралізм: українська, іноземна мови, журналістика. На Чернігівщині працювала вчителем у школі, викладачем у педінституті. Трагічна сторінка її долі, як і всіх українців, — аварія на Чорнобильській АЕС, що принесла масове горе і страждання…

В зв’язку із цим Надія Вікторівна приїздить до Шполи, яка відтоді стає для неї рідною. Тут її дім, родина, вона виховала чотирьох дітей. До виходу на залужений відпочинок навчала учнів українській та німецькій мовам в школах Шполянщини і нині продовжує працювати вчителем.

Вона не може обмежуватися лише особистим життям, їй імпонує робота з людьми, захоплюють громадські справи, яким повністю віддається, пише дописи до місцевих ЗМІ. Пам’ятною є сторінка в життєвій історії, коли впродовж кількох років опікувалася німецькою родиною, яка приїздила до Шполи відшукати могилу свого родича, загиблого військового. Її знання іноземної мови виявилися достатніми для вільного спілкування та листування з німецькою родиною.

Коли виникла потреба побувати в Білорусії, поїхала не з порожніми руками: власним коштом розробила і роздрукувала путівник «Шпола — географічний центр України», який презентувала в Гомельському університеті.

Надію Вікторівну приваблюють люди, які гідно утверджують себе на Шполянщині і вона захоплено готує та публікує розповіді про них у пресі. Серед інших найбільш помітна книга «Володимир Зданевич. Погляд через роки».

Залишився позаду фініш минулого і стартувала пряма початого року. Відкривається нова сторінка в житті, котра знову наповнюється подіями, досягненнями, фактажем. Свята,тепла зима, дощі, довшає день, знову замерзає. І народжуються нові думки-ідеї, натхнення творити добро і привносити у світ прекрасне. У цей ювілейний день хочеться побажати Надії Вікторівні: «Вперед! І тільки вперед, до успіху, долаючи всі перешкоди!» Нехай життя ще більше наповнюється змістовною складовою і приносить лише радість!

З повагою, друзі: Станіслав МАЗУРИК, Сергій ТКАЧЕНКО, Сергій КОВАЛЬ, Юрій КОЛІСНИК, Лілія ФАРТУШНА, Наталія СТОРЧАК, колектив Товмацького НВК  

 

DMC Firewall is a Joomla Security extension!