12 січня 2018 року на 80-му році життя перестало битися серце небайдужого громадянина Шполи, ветерана праці і натхненного українського націоналіста

КОЛІСНИКА Віктора Сергійовича.

Тривожна звістка сколихнула серця його рідних, численних друзів, однодумців, колишніх колег. Його біографія вже ввійшла золотою сторінкою у літопис рідного краю. Все життя наполегливо пропрацювавши на благо рідного міста, Віктор Сергійович щиро переймався долею України, мріяв про визволення її від влади чужинських узурпаторів різних мастей, корупції, деградації. Майбутнє своєї держави бачив сонячним, у панівній владі українських національних традицій — трудових і культурних, рідної мови, духовних цінностей. Його переконання не раз виливалися у дію й успішний результат. Це у його будинку колись був організовано підпілля Народного Руху України, куди неодноразово приїздив і сам В’ячеслав Чорновіл. Разом із дружиною, сином та ідейними спільниками випускали місцевий самвидав під назвою «Поклик долі». Боротьба за вільну і незалежну Україну, родинний зв'язок із непересічною особистістю, українським інженером-мостобудівником, автошляховиком, активним учасником дисидентського руху опору Степаном Демидовичем Кожум’якою — особливо позначилися на його долі. Його син Юрій, професор Черкаського національного університету імені Б.Хмельницького, написав пізнавальну історико-краєзнавчу книгу під назвою «Планида Степана Кожум’яки», сторінки якої промовисто висвітлюють наше минуле не з позиції колишньої радянської цензури, а справжніх спогадів старожилів. 

Саме Віктор Колісник став першим організатором громади української церкви у Шполи. І в тому, що наше місто має нині величний храм Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ КП є його фундаментальна заслуга. Очолював районну організацію партії Конгрес українських націоналістів — осередок ідейних людей, що сповідують українство.

Не стало щирої, світлої і доброї людини, справжнього українця. Про нього тепер нагадуватимуть не лише започатковані ним добрі справи у діях його дітей та внуків, а й розкішні голубі ялини в центрі Шполи. Це він колись, працюючи керівником комунального підприємства, подбав про вишукане і особливе озеленення нашого міста, завдяки його старанням центр потопав у трояндовому цвітінні. Тужитимуть і бджоли за своїм турботливим господарем, який володів власною пасікою і об’єднав колись у громадську організацію всіх пасічників Шполянщини.  

Та з Божої волі завершено земний путь шанованої людини, яка не безслідно полишила цей світ. Нехай дарує Господь душі його Царство Небесне, вічна Вам пам'ять, дорогий Вікторе Сергійовичу!

У вічній скорботі, друзі-однодумці

Провели в останню путь щирого українолюба

 12 січня 2018 року на 80-му році життя перестало битися серце небайдужого громадянина Шполи, ветерана праці і натхненного українського націоналіста

КОЛІСНИКА Віктора Сергійовича.

Тривожна звістка сколихнула серця його рідних, численних друзів, однодумців, колишніх колег. Його біографія вже ввійшла золотою сторінкою у літопис рідного краю. Все життя наполегливо пропрацювавши на благо рідного міста, Віктор Сергійович щиро переймався долею України, мріяв про визволення її від влади чужинських узурпаторів різних мастей, корупції, деградації. Майбутнє своєї держави бачив сонячним, у панівній владі українських національних традицій — трудових і культурних, рідної мови, духовних цінностей. Його переконання не раз виливалися у дію й успішний результат. Це у його будинку колись був організовано підпілля Народного Руху України, куди неодноразово приїздив і сам В’ячеслав Чорновіл. Разом із дружиною, сином та ідейними спільниками випускали місцевий самвидав під назвою «Поклик долі». Боротьба за вільну і незалежну Україну, родинний зв'язок із непересічною особистістю, українським інженером-мостобудівником, автошляховиком, активним учасником дисидентського руху опору Степаном Демидовичем Кожум’якою — особливо позначилися на його долі. Його син Юрій, професор Черкаського національного університету імені Б.Хмельницького, написав пізнавальну історико-краєзнавчу книгу під назвою «Планида Степана Кожум’яки», сторінки якої промовисто висвітлюють наше минуле не з позиції колишньої радянської цензури, а справжніх спогадів старожилів. 

Саме Віктор Колісник став першим організатором громади української церкви у Шполи. І в тому, що наше місто має нині величний храм Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ КП є його фундаментальна заслуга. Очолював районну організацію партії Конгрес українських націоналістів — осередок ідейних людей, що сповідують українство.

Не стало щирої, світлої і доброї людини, справжнього українця. Про нього тепер нагадуватимуть не лише започатковані ним добрі справи у діях його дітей та внуків, а й розкішні голубі ялини в центрі Шполи. Це він колись, працюючи керівником комунального підприємства, подбав про вишукане і особливе озеленення нашого міста, завдяки його старанням центр потопав у трояндовому цвітінні. Тужитимуть і бджоли за своїм турботливим господарем, який володів власною пасікою і об’єднав колись у громадську організацію всіх пасічників Шполянщини.  

Та з Божої волі завершено земний путь шанованої людини, яка не безслідно полишила цей світ. Нехай дарує Господь душі його Царство Небесне, вічна Вам пам'ять, дорогий Вікторе Сергійовичу!

У вічній скорботі, друзі-однодумці

Our website is protected by DMC Firewall!