Для кожного українця слова Революція Гідності, або Євромайдан – це щемливий спогад про ті дні. Дні, коли звичайні люди різного віку, без зброї, з тим, що було в хаті, вийшли на мирний протест.

Спочатку він був мирним, і брали участь у ньому переважно студенти. Ця акція не вимагала зміни влади. Тільки впровадження європейських цінностей в українську культуру, прохання до Януковича підписати угоду про Євроінтеграцію України.

Але він так і не зробив цього...Згадаймо ще раз, як все відбувалося.

21 листопада. Урядом Миколи Азарова було зірвано підписання угоди про Євроінтеграцію. Після чого приблизно о 22:00 почали збиратись перші мітингувальники. Згодом їх було вже близько 1500 осіб.

24 листопада. Протести почали ширитись й іншими містами України. Спочатку Харковом і Львовом. На Майдані вже нараховувалось близько 100 тисяч мітингарів. Але акція ще проходить мирно.

28 листопада. Загальностудентський страйк в Україні.

29 листопада. Вимоги українців почали змінюватися – тепер патріоти вимагали відставки Уряду Азарова та проведення дострокових виборів Парламенту.

29-30 листопада, 04:00. Пролилася перша кров. Саме цієї ночі Янукович нацькував «Беркутів» на мітингувальників. На Майдан з'їжджалися люди з усіх міст України. Саме тоді і почалася Революція Гідності, у неї переріс звичайний мирний протест...

1 грудня. Відбулася перша спроба штурму Адміністрації Президента.

1 грудня, 12:30. Протестувальники провели Всеукраїнське народне віче.

2 -7 грудня. Українці захопили Будинок профспілок у Києві та Будинок міської адміністрації. Акції протесту стали проводити також і на Інститутській, біля Адміністрації Президента.

3 грудня. У Верховній Раді провели голосування про висловлення недовіри Уряду Миколи Азарова. Але достатньої кількості голосів не набралось.

8 грудня. «Марш мільйонів» – саме тоді на Майдані Незалежності нараховувалося близько мільйона патріотів з різних міст України. Знесли перший пам'ятник Леніну. Тоді почалась народна декомунізація.

9 грудня. Спецпризначенці та внутрішні війська розпочали атаки на блокпости мітингарів.

10 грудня, 23:00. Перша спроба правоохоронців штурмувати Євромайдан.

15 грудня. Українці висунули конкретні вимоги Януковичу, серед яких: звільнити політв'язнів, не підписувати угоду про вступ до Митного союзу. Цей день назвали «Днем гідності».

22 грудня. Вже на 4-му Народному віче ухвалили створення Всеукраїнського об'єднання «Майдан».

Ніч з 31 грудня 2013р. на 1 січня 2014 р. Новий 2014 рік на Майдані зустріли близько півмільйона українців. Тоді ж встановили новий рекорд України, заспівавши одночасно Гімн країни.

16 січня 2014 року. Провладна більшість у Верховній Раді прийняла пакет «Законів про диктатуру». Закони приймалися із порушенням правил голосування. Відтоді почалася нова хвиля протестів. Тоді ж «Беркут» і «тітушки» почали свої звірства: викрадення та катування активістів, застосування вогнепальної зброї та водометів.

19 січня. Свято Водохреща. Кілька десятків тисяч мітингувальників обурилися «законами про диктатуру». Мирна акція переросла в жорстке протистояння. У ході зіткнень мітингувальники підпалили автобус «Беркута», а самих бійців закидали камінням і петардами. Спецпризначенці застосували спецзасоби і заборонений законодавством водомет.

22 січня. День соборності України. Один із кривавих днів Майдану. «Беркутівці» пішли у наступ. Намагалися арештовувати активістів і розібрати барикади. Відповідь від протестувальників не забарилася, і вони відвоювали свої позиції.

Тоді було поранено близько 200 осіб зі сторони мітингарів. Того ж дня померло два захисника свободи і гідності в Україні: вірменин з Дніпропетровської області Сергій Нігоян і білоруський активіст Михайло Жизневський. Також у цей день викрали і катували ще одного активіста Юрія Вербицького. Він теж помер. І це був тільки початок низки смертей Героїв, яких потім почали назвати «Героями Небесної сотні».

22-27 січня. В різних містах України майданівцями було захоплено 10 держадміністрацій. Також мітингувальникам вдалося захопити Український дім.

28 січня. Перша суттєва перемога народу: Верховна Рада України скасувала «диктаторські закони», а Прем'єр-міністр та уряд пішли у відставку.

29 січня. Верховна Рада ухвалила законопроект щодо амністії учасників акцій протесту.

15 лютого. Протестувальники почали звільняти КМДА.

17 лютого. Штаб національного спротиву ухвалив рішення про початок «мирного наступу» 18 лютого, в день, коли Верховна Рада мала розглянути зміни до Конституції. Хода не передбачала зброї і атак.

18 лютого. Кривавий пік Революції гідності. «Мирну ходу» спецпризначенці зустріли водометами і газом. Одночасно з тим, мітингувальників атакувала значна кількість «тітушок». Відбулися озброєні сутички із військовими та «беркутівцями» в центрі Києва, було підпалено Будинок профспілок. Тоді було вбито багатьох євромайданівців, які поповнили лави Героїв «Небесної сотні».

18 лютого, 20:00. Спецпідрозділи розпочали штурм Майдану з боку Європейської площі та вулиці Інститутської з використанням бронетехніки. Дві одиниці транспорту були знищені протестантами.

Ніч з 18 на 19 лютого. Різними містами України прокотилася «ніч гніву». Відбулись штурми ОДА, відділів МВС, управлінь СБУ.

19 лютого. На ранок положення повстанців стало критичним – периметр Майдану захищали усього 300-400 активних бійців.

19 лютого, 08:00. Прибуло підкріплення – «сотня» зі Львова. Потім «сотня» з Тернополя. Автобуси з підкріпленням прибували впродовж дня з різних міст України. На цей час загинуло 25 чоловік.

20 лютого,  09:00. Цей день в історії назвали «кривавим четвергом». Майдан перейшов у наступ. Тоді ж по мітингарям відкрили вогонь снайпери. Тільки на вулиці Інституцькій у цей час загинуло близько півсотні патріотів. Тоді ж силовикам видали зі складів МВС 408 автоматів та 90 тисяч набоїв задля протистояння майданівцям. Але завдяки злагодженим діям патріотів силовики опинилися в оточенні і частина почала здаватися.

20 лютого, 17:00. Верховна Рада прийняла закон про незаконність проведення антитерористичної операції і засудила дії силових структур.

Тоді ж почалися переговори між Януковичем і лідерами опозиції, в результаті яких Президент-утікач погодився на дострокові вибори Президента не пізніше грудня 2014 року.

Але повстанців такий варіант не влаштовував. Адже саме в цей час Майданом проносили труни із загиблими «Героями Небесної сотні». Мітингувальники вимагали термінового складення обов'язків Януковичем.

В цей день почалося вторгнення російських військ на територію АР Крим.

21 лютого. Верховна Рада повернула Конституцію 2004 року.

Ніч з 21 на 22 лютого. Віктор Янукович втік у Росію.

22 лютого. Голосами 328-ми народних депутатів усунули Віктора Януковича з посади Президента України.

Не встигли розібратися українці у внутрішній політиці, як ворог зайшов ззовні. Спочатку у Крим, а потім і на Схід України.

Росія анексувала Крим шляхом проведення референдуму із підтасованими результатами 16 березня 2014 року.

На Сході України (Донецька і Луганська області) почалася антитерористична операція, яку згодом усі відкрито почнуть називати війною із Росією, і яка триває і досі…

 

Вставка біля фото

Під час Революції Гідності загинуло 107 людей. Усі вони стали Героями України. У Шполі на знак пам’яті про ці події створено сквер, де встановлено пам’ятний хрест та дошку зі світлинами загиблих земляків. Сюди приходять шполяни, щоб вшанувати загиблих  Героїв Небесної Сотні.

DMC Firewall is a Joomla Security extension!