Нещодавно в медіа поширилася інформація про те, що прокуратура звернулася до господарського суду Черкаською області з позовною заявою про визнання незаконними і скасування розпорядження Шполянської райдержадміністрації та визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Шполянською райдержадміністрацією та СТОВ «Лан», а також скасування Державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

  Як відомо, керівником СТОВ «Лан» є дружина нині діючого голови Шполянської райдержадміністрації Володимира Потапенка.

  Тож відразу підозри близького оточення керівника району впали на політичних опонентів, мовляв, копають під «господарника», вплутуючи у справу прізвища найбільш ненависних із них.

  Публічні захисники Володимира Потапенка у своїх публікаціях звинувачують прокуратуру у навмисному цькуванні їх «патрона» та соромлять за упереджені дії щодо власника єдиного племінного господарства під назвою «Ангус», якою теж володіє дружина голови РДА. Хоча насправді справа стосується лише СТОВ «Лан». 

Прокуратура відповідає на безпідставні звинувачення

  Володимир ЯЦЕНКО, начальник Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури надав офіційні роз’яснення з приводу справи щодо СТОВ «Лан»:

  — В газеті «Шполянські вісті» від 09.11.2017 розміщено публікацію під назвою «Єдине на Черкащині племінне господарство може припинити свою діяльність через втручання Шполянської прокуратури» про нібито здійснення тиску прокуратури на сільськогосподарські підприємства, що не відповідає дійсності.

  Повідомляємо, що здійснюючи функцію представництва, на органи прокуратури покладено обов’язок здійснювати роботу по збору інформації щодо незаконного використання земельної ділянки та відшкодування збитків, завданих державі, шляхом пред’явлення відповідного позову до суду.

  Так, Шполянським відділом Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області вжито заходів щодо контролю за дотриманням земельного законодавства Ярославської сільською радою Шполянського району Черкаської області під час надання земельних ділянок сільськогосподарського признання у довгострокове користування. За результатами вивчення матеріалів надання СТОВ «Лан» земельних ділянок для ведення сільськогосподарського виробництва загальною площею понад 195 га виявлено підстави для захисту інтересів держави шляхом вжиття заходів представницького характеру. Прокуратурою встановлено факт використання землі в порушення вимог Земельного кодексу України в обхід участі в земельних торгах, що тягне за собою порушення конституційних прав громадян, які могли б бути учасниками аукціону.

  Крім того, встановлено, що на вказаних землях розташовано кургани з охоронними зонами археологічних об’єктів культурної спадщини, пам’яток археології місцевого значення. Однак, СТОВ «Лан» на погодження до органів охорони культурної спадщини документації із землеустрою стосовно зазначених земельних ділянок не надавали, охоронні договори не укладали.

  В технічній документації із землеустрою відсутні відомості про недоліки та обмеження, що не відповідає дійсності, оскільки частина земельних ділянок — земельні ділянки під курганами, на яких знаходяться археологічні пам’ятки, та діють обмеження й охоронні зони, визначені Закон України «Про охорону культурної спадщини». Перевіркою виявлено низку інших суттєвих порушень Закону. Все це стало підставою для звернення прокуратури до господарського суду Черкаської області з позовною заявою про визнання незаконними і скасування розпорядження Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області та визнання недійсним договір оренди землі, укладених між Шполянською районною державною адміністрацією та СТОВ «Лан», а також скасування Державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

  З огляду на викладене, ствердження авторів публікації про «тиск на племінну фірму» є намаганням окремих зацікавлених осіб шляхом брудної інформаційної кампанії через засоби масової інформації здійснити вплив на органи досудового розслідування та прокурорів при прийнятті ними законного та неупередженого рішення.

А до чого ж тоді «Ангус»?

  Історія почалась більше десяти років тому, коли підприємство «Ангус», яке займалось племінною справою, збанкрутувало, а керівник господарства  шукав порятунок для свого племінного стада абердино-ангуської м’ясної породи ВРХ. Допустити згубу для унікального племінного стада не могли і в Шполянській райдержадміністрації, яку на той час очолював Олексій Пірогов. За його сприяння та керівників відповідних структурних підрозділів вдалося досягти домовленостей про можливу купівлю тварин іншим аграрієм, яким виявився не хто інший як молодий і перспективний тоді Володимир Потапенко. Неможливо заперечити той факт, що Володимир Миколайович завжди був працьовитим і наполегливим в обраній справі і йому вдавалось із толком господарювати у своєму сільськогосподарському підприємстві, чого не скажеш про посаду голови району, яку він обіймає останні три роки. У перемовини між колишнім власником стада і Володимиром Миколайовичем чиновництво не втручалося, бо свою місію виконало сповна. І так було очевидно, що банкруту не залишається вибору, як за безцінь віддати своє дітище, а Потапенку така покупка вигідна була ще й через… ясна річ, землі державної власності, які в райдержадміністрації вирішили йому надати в рахунок привілею за розвиток тваринництва. І саме питання земельні і стали прецедентом для порушення закону.

  Ще за часів попереднього господаря землі, які знаходились в оренді збанкрутілого «Ангусу» (на території села Межигірка Лип’янської сільської ради), були переведені у статус пасовищ для випасу худоби. Відповідно, була зменшена і вартість орендної плати, яка за пасовища разів у десять є меншою, аніж за орні землі. Це пов’язано із тим, що витрати на утримання пасовищ обходяться господарю занадто дорого, адже потрібно постійно забезпечувати на них ріст потрібного худобі різнотрав’я, вкладати у це кошти.

  Пан  Потапенко перегнав придбаних абердинів до Ярославки, а пасовища в Межигірці… розорав. І так підприємство «Ангус» більше десятка років використовує ріллю для вирощування ходової продукції, а платить — як за пасовища.

  Виходить у захисників голови РДА згоріла на голові шапка, бо прокуратура за межигірські пасовища нічого поки не пред’явила «Ангусу». А інформація про порушення випливли на поверхню.

  Проте достеменно лише одне: закон має бути одним для всіх! Чи не за це українці борються вже не одне десятиліття?!

  Для тих же, хто хоче підрахувати приблизні збитки місцевого бюджету за роки недоплат за розорані пасовища, приводимо наступні цифри. Так, мінімальна вартість орендної плати за один гектар ріллі сягає близько 1155 гривень, коли за один гектар пасовищ — всього 125. Збитки очевидні, та чи повернуться у бюджет — слово саме за правоохоронними органами.

Сергій ЗУБАТОВ

DMC Firewall is a Joomla Security extension!