Напередодні зустрічі керівництва Групи компаній «ЛНЗ» з трудовим колективом Лебединського насіннєвого заводу в Лебедині було розповсюджено компрометуючі листівки, в яких «доброзичливці» звинувачують ГК «ЛНЗ» у навмисному відключенні села від водопостачання. Головною причиною такого кроку називають бажання керівництва ГК «впихнути» Лебедин у Шполянську об’єднану територіальну громаду. Враховуючи болючість цього питання для мешканців села, чутки потекли селом зі стрімкістю снігової лавини. «Шполяночка+» вирішила розібратись у достовірності висунутих звинувачень та зясувати: хто, чим і кого шантажує, та чи дійсно на Лебедин чекає водний колапс?

Проблема з водопостачанням в Лебедині, яка останнім часом є предметом основних розмов у селі, виникла ще рік тому, коли вичерпались свердловини на території Лебединського насіннєвого заводу, який багато років поспіль надавав цю послугу частині жителів села. Пошукові заходи, які б дали можливість пробити нові свердловини на території заводу, увінчались фіаско, тож воду довелось шукати за межами підприємства. Розуміючи проблему, яка може виникнути у людей, та фінансові обмеження сільського бюджету, керівництво заводу вирішило власним коштом пробурити нові свердловини, забезпечивши їх устаткуванням та відповідними комунікаціями для подачі води людям.

Такий розвиток подій влаштовував усіх, поки не постало питання: «А хто ж обслуговуватиме нові свердловини, які відтепер знаходяться не на території заводу?».  

Як розповів «Шполяночці+» головний інженер Лебединського насіннєвого заводу Олесь Демидов, підприємство не має права надавати людям послуги із водопостачання, тому воно було готове не лише безкоштовно віддати нові споруди сільській раді, а й виготовити за власний кошт усю необхідну технічну документацію на нього. Сільській же раді необхідно було потурбуватися, аби створене нещодавно в селі комунальне підприємство взяло його на баланс і в подальшому забезпечувало населення водою. Крім того, керівництво «ЛНЗ» не раз озвучувало свою позицію і стосовно фінансової підтримки новоствореного комунального підприємства, принаймні, поки те не стане на ноги.

Люди не помітили б абсолютно ніяких змін, аби не повне небажання сільської ради взяти нові свердловини під свій контроль. Напевно, перебуваючи іще під впливом радянської ідеології, у Лебединській сільській раді переконані, що досі всі повинні жити за законами СРСР і «ЛНЗ» має і надалі постачати населенню воду, незважаючи на те, що на території заводу тепер немає свердловин. Ймовірно, плутаючи насіннєвий завод із водоканалом чи комунальним підприємством, сільська рада вирішила йти шляхом найменшого спротиву: «якщо ми проблему не бачимо, значить її немає, «ЛНЗ» розбереться, або саме минеться!».

Проте не минулось. Ситуація виникла банальна, коли одні не можуть, а інші не хочуть. Тож сільська рада не вигадала нічого кращого, як «допомогти» ГК «ЛНЗ» самостійно вирішити цю проблему, розкидавши по селу листівки із текстом-звинуваченням на адресу ГК «ЛНЗ». Шантаж, мовляв, бездушність! Маніпулятивно оперуючи своїми «аргументами», переконують лебединців: їм перекрили воду, щоб загнати в «гетто» — Шполянську ОТГ. А про власну неспроможність, нездатність організувати належні комфортні і при цьому легальні умови для життя громадян в селі — анічичирк.

Сподіваємось, що крапку у цьому питанні поставлять ті, кому таки не байдужа подальша доля села. Так, днями, має відбутись зустріч керівництва ГК «ЛНЗ» з керівниками районної влади — головою Шполянської РДА Володимиром Потапенком та головою Шполянської районної ради Олександром Кузубом, які пообіцяли знайти варіанти вирішення питання протягом 10 днів.

Марія ОСИКА

DMC Firewall is developed by Dean Marshall Consultancy Ltd