Христина Кравчишин

Христина Кравчишин

«Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»…

                                                                                         Ліна Костенко

Нести людям світло та тепло свого серця

21 березня відзначається Всесвітній день поезії. Поезія була і залишається найважливішою частинкою сучасного мистецтва. І ми всі повинні навчитися цінувати поетичні рядки і знаходити в них справжнє багатство.

Сьогодні ми хочемо познайомити вас з авторкою поезій, які наша газета вже друкувала на своїх шпальтах — Христиною Кравчишин.

Пані Христина мешкає у Львові, за фахом — юрист, гарна дружина і мама двох чудових донечок. Напередодні свята — Дня поезії — вона люб’язно погодилась поділитися з читачами «Шполяночки+» своїми думками щодо власної поетичної творчості, запропонувала познайомитися і зі своїми віршами.

— Пані Христино, чим є поезія для Вас, як для жінки, дружини, мами?

— Кажуть, що у кожного своє покликання у житті! Я неймовірно вдячна Богу за те, що з-поміж усіх, Він обрав мене і подарував мені цей дар Слова: Слова, яке надихає до життя і яке зігріває людські серця! Я щаслива бути потрібною людям своєю творчістю! Я щиро вдячна батькам за подароване мені життя, за виховання, за те, що зростили мене в любові до прекрасного! Вдячна чоловікові – за кохання, за підтримку, за віру в мене, за те, що надихає мене творити таку поезію! Вдячна дітям – за те, що стали музою для написання чудових віршів для діток!

Вірші я почала писати з 14-річного віку. І це мій неймовірний відпочинок…

Моїм особливим віршем, який відкрив мені серця читачів, є «Серед жінок вона не ідеальна». Його перша публікація на власній сторінці у мережі «Фейсбук» спричинила неймовірний вибух яскравих емоцій у читачів і подарувала мені дуже багато творчих друзів, справжніх поціновувачів поетичного слова!

—Де ж Ви черпаєте натхнення до написання віршів?

—До написання поезій мене надихає усе: моя сім’я, прочитані мною книги, почуті мною чужі історії…. На творчість мене надихає любов до краси, яка мене оточує: це і пробудження світу навесні після зимового сну; це і літнє пекуче сонце, і польові квіти у всіх барвах веселки; це і осіннє пожовкле листя, яке нагадує нам, що в житті усе минає, це і осінній дощ, який, хоча і навіює сум, але змиває з серця усі печалі; це і зимова хуртовина, яка викликає у нас бажання зігрітися родинним теплом!

На творчість мене надихають мої читачі… цей той неймовірний потік позитивної та сонячної енергії, який пробуджує в мені бажання творити, який пробуджує в мені бажання світити, який пробуджує в мені бажання нести у світ сонце і тепло! Ціную кожного і щиро дякую за те, що ці люди є у моєму житті! Без них, любителів моєї поезії, мене такої не було б!

— Нещодавно деякі з Ваших поезій вже зазвучали піснями…

—Я неймовірно щаслива, що доля зводить мене з небайдужими до моєї творчості людьми! Саме дякуючи таким людям, моя поезія з’явилася на сторінках періодичних видань, а у лютому минулого року на сцені Львівської обласної філармонії відбулися прем’єри пісень на мої слова – «Львів’янці снився білий сніг» у виконанні квартету «Львів’янки» у супроводі академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» – диригент Сергій Бурко (музика Оксана Герасименко – заслужений діяч мистецтв України, бандуристка) та «Їм так пасує місто Львів» у виконанні Ladies’ TRIO (музика Іванна Сав’юк).

Щиро радію, що окрім написання музики до моєї поезії, п.Оксана Герасименко використала мій вірш «Україно, моя Україно» у своєму одноіменному навчально-методичному посібнику для початкових спеціалізованих та вищих навчальних закладів культурно-мистецького спрямування.

— Напередодні Дня поезії у Вас є чудова можливість познайомити зі своєю творчістю читачів нашої газети. Щоб Ви хотіли сказати їм?

—Дорогі читачі газети «Шполяночка+»! Я щиро радію цій дивовижній можливості доторкнутися до струн ваших сердець своїми поетичними рядками!

Для мене це неймовірний Божий дар — нести людям світло та тепло свого серця рідною українською мовою!

Вважаю, що наша мелодійна мова створена для поезії та пісень! Радію, що в житті мене оточують люди, які у мене вірять та підтримують мене – це моя родина! Це джерело моєї любові до життя! Це те найбільше багатство, яким мене благословив Господь! Щаслива, що вмію бачити красу навколишнього світу! Адже світ, у якому ми живемо, прекрасний! І в нім у кожної пори своя краса…

—Дякую вам, пані Христино. А тепер, відкрийтеся нам у своїх поезіях…                        

DMC Firewall is developed by Dean Marshall Consultancy Ltd