23 жовтня у Шполянській ЗОШ № 5 у рамках місячника шкільних бібліотек відбулася зустріч з поетом, письменником, громадським діячем, невтомною людиною, яка постійно працює над новими проектами, — нашим земляком Русланом Церковним. Життя цієї творчо натхненної людини сповнене багатьма цікавими зустрічами, вагомими здобутками на літературно–мистецькій ниві. Руслан Церковний є головою Молодіжного Народного Руху в Черкаській області. Це людина, яка цінує українську творчість, докладає усіх зусиль, щоб організовувати та проводити виставки художників серед молоді. «Наша країна повинна знати своїх митців» — говорить Руслан Церковний, і закликає любити свою батьківщину. Вірші Руслана Церковного торкнулися душі кожного, хто познайомився з його поезією. Вони спонукають до роздумів, закликають виконати свою місію на землі. Сподіваємось, що ця зустріч залишила в дитячих серцях тепло і радість від спілкування, бажання прочитати ще більше творів сучасної української літератури.

«Сьогодні побував у чудовому місті Шпола. Їхав у школу, а опинився в прекрасній, щирій родині, яка лишила мені незабутні враження. Що можу сказати... Шполянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 — це перлина, яка блищить професіоналами, справжніми педагогами і неймовірно талановитими дітьми. Я дуже радий, що у наш складний час, учителі дають змогу і допомогають своїм учням розвивати навички, таланти і вміння. А ще, стають для своїх вихованців друзями і надійним захистом. Низький вам уклін. Дуже приємно чути свою поезію із уст дітей. Це окриляє і вкотре вказує на те, що я рухаюсь у правильному напрямку. Школа № 5 підготувала мені великий сюрприз, подарунок… Ви неймовірні! Щиро дякую усім вам. Обов'язково повернуся до вас!» — написав власні враження про зустріч у соцмережі «ФБ» Руслан Церковний.

Лариса ЛІСОГОР

 

Що та ніжна лілея?
Що ті зорі крилаті?
Коли бачу тебе я
В українському платті.

Що та буря раптова?
Що той лагідний вітер?
Як звучить моя мова,
З українських літер.

Як щоранку стрічати
Оту трель солов’їну?
Як не хочеш кохати
Свою рідну країну...

***

Ти знала, що біль гартує?
Що трави ростуть вночі...
Що ввечері день сумує
Ярмом на твоїм плечі.

Що рідко ціловані губи,
Бояться казать слова.
Від цього страждають люди
І колом пливе голова.

Та щем, наче сон минає, -
Зросте молода трава.
Чим більше душа кохає,
Тим довше живуть слова.

***

Якби ж я бачити тебе не міг ніколи,
Та зір примножує усі мої гріхи.
Нічна фіалко, горда матіоло!
В моїх віршах навік заквітла ти.

Хоч квіту в полі, мов зірок на небі,
Мене не звабив той пригожий чар,
Бо ти, нічна, при всій моїй потребі,
Гориш, мов сонця вогняний пожар.

До пекла шлють усі земні дороги,
Все нечестиве – гребінь чистоти.
І лиш любов цілує ніжно ноги,
Й шепоче ласку тихо з висоти.

Так-так, любов із висі родом,
І смерть їй, як і нам – в імлі,
Все, що народжується в небі згодом,
Назавжди гасне в людях на землі.

Якби ж я бачити тебе не міг ніколи,
То тихо б вмер у стиглій самоті.
Нічна фіалко, горда матіоло!
В моїх віршах навік заквітла ти.

Руслан ЦЕРКОВНИЙ

28102018 Руслан Церковний 2

28102018 Руслан Церковний 3

28102018 До віршів Церковного

 

DMC Firewall is developed by Dean Marshall Consultancy Ltd