Чудовими місцями «Тінів забутих предків»

«Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків. Двадцятою і останньою була Анничка», — впізнаєте? Так починається повість «Тіні забутих предків» — історія кровної помсти та кохання з присмаком містики. Михайло Коцюбинський, звісно, чув вічний шум Черемошу та як сумно ридали трембіти. Незвичні діалектизми та описи побуту письменник позичив у гуцулів.

У 10 класі на уроках української літератури учні вивчали повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Уважно переглядаючи підручник, діти звернули увагу на фото хати-ґражди в Криворівні. «От, якби туди поїхати…» — мріяла Лєра та всі учні разом з нею.

Криворівня, невелике карпатське село тривалий час виступало мистецьким центром, модним курортом, на якому збирались письменники та громадські діячі. Тут полюбляв відпочивати Іван Франко — саме з його легкої руки цей куточок почав користуватися неабияким попитом у Лесі Українки та її ліпшої коліжанки Ольги Кобилянської, Осипа Маковея, в якого була закохана Кобилянська, та їх спільного друга Василя Стефаника. Михайло Коцюбинський так палко вподобав гуцульський край, що жив у Криворівні по кілька років. Але не лише українські письменники наїжджали до села — тут відпочивала відома акторка свого часу Ольга Кніппер, дружина Антона Чехова. На згадку про ці богемні часи в Криворівні лишились кілька музеїв. Саме тут створювалась повість «Тіні забутих предків», і саме тут Сергій Параджанов знімав свій фільм. Саме сюди мріяли потрапити десятикласники.

Закінчився навчальний рік, і учні вирушили до Івано-Франківська, а звідти до села Криворівня.

Та дорогою учні заїхали до Коломиї, бо ж знали, що там єдиний у світі музей писанки та писанкового розпису, що приваблює відвідувачів з усіх країн. Музей — це архітектурна споруда у формі найбільшого у світі писанкового яйця висотою 14 м та діаметром у 10 м. Експозиція музею налічує понад 12 000 писанок і декоративних яєць із різних регіонів України та країн світу.

І нарешті Криворівня. Вона простяглася на берегах звивистої, наче гадюка, гірської ріки Чорний Черемош. Саме на березі річки й поселилися учні в садибі «У пані Марії».

Криворівня розташована у мальовничому куточку Карпат, тож діти могли роздивитись красу довколишніх гір і полонин ще дорогою до села. Тому першого ж дня всі вирішили піднятися на полонини, що простягаються над селом, щоб помилуватись панорамою та зробити декілька ефектних фото, насолодитися чарами природи. Вигляд з гори був неймовірний. Та ще й природа приємно радувала нас сонячною погодою, тому фотосесія вдалася.

Другого дня учні вирушили до музею Івана Франка. Перебуваючи в Криворівні в 1901—1914 рр., І.Франко зупинявся в цьому будинку, який належав у той час Василю Якіб'юку, місцевому різьб'яру. У 1953 р. будинок було віддано під музей. Експозиція знаходиться в трьох кімнатах. В одній представлено робочу кімнату письменника, в якій свого часу його відвідували О. Кобилянська, С. Грушевський. Збереглося ліжко, на якому спав Франко, лавка з того часу, годинник, столик, топірець-бартка, який Якіб'юк подарував Франкові, сак для ловлі риби, крісло-розкладачка, на якому відпочивав Коцюбинський. Діти навіть могли посидіти на стільці Івана Франка.

Далі попрямували до хати-ґражди. Вона розташована в присілку Криворівні, Заріччі. Хата-ґражда — пам’ятка архітектури, у офіційній документації вона згадується вже 1858 року. Наприкінці XIX ст. у цій хаті жила родина Харуків, до яких вчащали Іван Франко та Михайло Коцюбинський, і саме в цьому приміщенні проходили зйомки фільму «Тіні забутих предків». За формою вона нагадує маленьку фортецю – закритий двір, який складався з хати і прибудованих до неї господарських приміщень, входом до нього служила брама, яку на ніч закривали. Ґражду добре укріплювали, переважно для захисту від хижаків та сильних вітрів. У XIV—XIX ст., коли гуцули жили далеко один вiд одного, такi садиби-фортецi були типовими для Гуцульщини. А екскурсію нам проводила праонука колишньої власниці садиби Василина Зеленчук.

Потім учні відвідали музей «Дідова аптека», у якомувзяли участь у екскурсії, дегустації карпатського чаю та різних лікувальних сиропів. А увечері діти насолоджувалися власноруч приготованими шашликами.


6 червня – велике свято – Вознесіння. Тому саме цього дня діти вирішили відвідати Церкву Різдва Пресвятої Богородиці, що була побудована ще 1719 р., а дзвіниця — 1718 р. Це дерев'яна пам'ятка архітектури, з розписами темперою XIX ст. У Храмі віднайшли фрагмент розписів початку XVIII ст. Це ікона Ісуса Христа. На ній він зображений, як цар, пророк-учитель, який своєю правою ногою наступає на голову символічно зображеного диявола. Ікона досить добре збереглася, а все через те, що приблизно 200 років тому її прикрили іконостасом, який був встановлений у середині вівтаря.

Останній день нашої подорожі учні вирішили провести в Івано-Франківську. У місті прогулялися вуличками, зійшли на ратушу.  Це будинок у центральній частині Івано-Франківська, на Площі Ринок. Ратуша зведена у стилі «конструктивізм» та являє собою хрест у вигляді польського військового ордена Virtuti Militari , з перетину якого здіймається вежа, що завершується куполом у вигляді військового шолому. Загальна висота споруди становить 49,5 м. Але шалена злива у місті не дала дітям повністю перейнятися атмосферою Івано-Франківська. Та, незважаючи на це, всі щасливі та задоволені сідали в потяг. Так завершилася неймовірна подорож до чарівного куточка Карпат – Криворівні.

АЛЛА ЗОЛОТАРЬОВА, класний керівник

 

 

DMC Firewall is a Joomla Security extension!