Сьогодні, на жаль, не всі молоді люди призовного віку поспішають виконати свій обов’язок перед Вітчизною. Дехто прагне віднайти причини, аби уникнути цієї служби. Доказом є те, що у багатьох військкоматах недобір призовників на строкову службу, їх навіть «виловлюють» з поліцією, аби вручити повістку.

У цій історії — навпаки. Призовник мріяв про службу і кілька тижнів тому сам написав заяву про те, що хоче служити в Нацгвардії. Але… потрапив, за словами батьків, до «стройбату». З цією проблемою вони і звернулися до газети по допомогу.

Подружжя Лариси та Вадима Андрущенків зі Шполи має двох синів. Старший —Вадим —  вже відбув строкову службу, проходив її у Президентському полку столиці, зараз працює. Молодший — Владислав — студент 4 курсу (заочної форми навчання) Національної академії внутрішніх справ.

Навчаючись у академії, у Владислава з’явилася мрія набути справжнього армійського вишколу у Нацгвардії, аби потім поповнити ряди Національної поліції, де зараз катастрофічно не вистачає справжніх професійних кадрів. Тож кілька тижнів тому сам пішов до військкомату і написав заяву. Батьки раділи за сина, бо були переконаними, що його вчинок оцінять і інші.

— 11 червня 2019 року о 12-ій годині наш син звернувся до Шполянського районного військового комісаріату та мав співбесіду з військовим комісаром підполковником Русланом Безшийком, на якій розповів про виявлене бажання проходити військову службу в лавах Національної гвардії. Його бажання пов’язане з тим, що він навчається на 4-му курсі заочної форми навчання в Національній академії внутрішніх справ, м. Київ, а військові підрозділи Національної гвардії підпорядковуються саме Міністерству внутрішніх справ, —розповідають батьки призовника — подружжя Андрущенків.

Цього ж дня, після обіду Владислав був направлений для проходження призовного медичного огляду. Наступного дня, за словами матері, не дочекавшись результатів медогляду, юнака відправили до Черкаського обласного збірного пункту.

Приголомшена мати, щойно дізнавшись про таку терміновість, знову побігла до військкомату.

— Я звернулася до військового комісара, щоб той пояснив, чому така терміновість відправлення і чому не попередили завчасно? Мені пояснили це наявністю вакансій в Національній гвардії та присутністю на обласному розподільчому пункті представника від НГУ, з яким, за словами військового комісара Руслана Безшийка, було проведено попередню розмову щодо зарахування мого сина до лав гвардії та отримано погодження від представника.

Як розповідають батьки, при прибутті на обласний розподільчий пункт, вони постійно знаходилися на телефонному зв’язку з сином. Він пояснив, що мав розмову лише з однією медсестрою та підполковником. Саме цей підполковник провів, так би мовити, призовний відбір: 20 разів присідання та 10 — віджимання. Більше, за словами сина, з ним ніхто не проводив ніяких співбесід. Наступного ранку вже у потягу той дізнався, куди слідує: у центр, що спеціалізується на підготовці кадрів для будівництва та ремонту залізниць — «стройбат», і був шокований такою отриманою звісткою, оскільки до останнього моменту вважав, що направляється, як і обіцяли, для проходження військової служби в одну з частин Національної гвардії.

— Після звернення до військового комісара Р. Безшийка, ми отримали відповідь: «Я сам не знаю, як так сталося», — розповідають Андрущенки.— Потім ми були присутніми при телефонній розмові військового комісара з представником Черкаського обласного військового комісаріату і також не змогли отримати відповіді на наше питання.

Батьки пробували знайти роз’яснення у заступника військового комісара Черкаського обласного військового комісаріату підполковника О. А. Захаренка, у керівника пункту розподілу призовників Черкаського ОВК С. В. Капелюшного, телефонували на гарячу лінію Міністерства оборони України, написали скарги на ім’я Міністра оборони України та Командувача сухопутними військами України, а також на ім’я Президента України.

—14 червня, я, мати призовника, особисто отримала нарешті останні результати клінічних досліджень. На цей день мій син вже другу добу знаходився у військовій частині м. Чернігова. У цьому я вбачаю порушення з боку медичної призовної комісії в частині правомірності призову призовника без повністю закінчених клінічних досліджень, — каже Лариса Андрущенко. — У Головному управлінні Національної гвардії України, куди ми звернулися з питанням можливого переводу нашого сина у військові підрозділи Національної гвардії, троє відповідальних високопосадовців Головного управління Нацгвардії, з якими відбулися розмови, також були здивовані ситуацією з призовом нашого сина та вказали на некомпетентні дії місцевих військових комісаріатів, — продовжує мати.

У своєму коментарі «Шполяночці+» прес-служба Черкаського облвійськкомату стверджує, що все відбулось в рамках законодавства. Юнак пройшов медичну комісію, на якій був визнаний придатним до військової служби. А втрапив він до іншого військового підрозділу через фактичне запізнення, коли команди до НГУ вже були сформовані.

— Ще під час осіннього призову 2018 року та весняного призову 2019 року, військовослужбовці Шполянського РВК не лише надсилали повістки, але і особисто проводили оповіщення громадянина, проте мати юнака відмовлялась приймати повістку. На початку червня група оповіщення РВК прибули до місця проживання призовника. Мати призовника проігнорувала законні вимоги працівників військового комісаріату, відмовилася отримувати повістку свого сина і відмовилась від подальшого спілкування, — розповідають у військкоматі.

Проте не заперечують, що Владислав Андрущенко вже 12 червня сам з’явився до райвійськкомату та пройшов медичну комісію і був визнаний придатним до військової служби.

— Зателефонувавши на збірний пункт Черкаського обласного комісаріату, з’ясувалося, що саме 12 червня відбуває остання команда до частини Національної гвардії. Юнаку запропонували в цей день бути до збірного пункту. Проте на час прибуття призовника до обласного збірного пункту Черкаського ОВК, всі команди для Національної гвардії України були сформовані, формувалась лише команда для військової частини Т-0500 Державної Служби Спеціального Транспорту України, куди і було зараховано призовника Андрущенка Владислава, — пояснили у прес-службі обласного військкомату.

Працівники військкомату радять, що єдиним рішенням для хлопця є клопотання до командира своєї частини. Адже лише він приймає рішення щодо переводу підлеглих до інших військових частин.

А поки тягнеться ця історія, після повернення додому, мати оголосила голодування та з плакатом вийшла до військкомату.

—Ми вважаємо, що призовною комісією були порушені права нашого сина, як громадянина України, на право вільного волевиявлення, що гарантуються Конституцією України (стаття 3 Конституції України, «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави») та постановою Кабінету Міністрів від 21 березня 2002 р. N 352 «Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом» (зокрема пункт V. «Вивчення особистих якостей призовників і проведення їх відбору для комплектування Збройних Сил та інших військових формувань»), — кажуть батьки.

ОКСАНА ШЕВЧЕНКО

Our website is protected by DMC Firewall!